Як писали ікони?
Техніка іконописання сформувалася й широко розповсюдилася у Візантії. Найперші ікони створювали в техніці енкаустики (воскового живопису), після цього – темперою і рідше мозаїкою, а пізніше їх малювали масляними фарбами. Візантія стала справжньою колискою іконопису.
Де не можна вішати ікони?
Ікони зазвичай вішали у східному кутку, але вдома їх можна ставити в зручному місці, де вся родина зможе молитися. Головне, щоб ікони були на рівні очей.
Коли не можна вишивати ікони?
Молитва перед початком вишивки ікони Лик і руки святого потрібно вишивати в останню чергу. Не можна братися за роботу під час сварки, сімейних негараздів, в стані душевної злоби, образи, заздрості. Дівчатам і жінкам в критичні дні забороняється вишивати ікони.
Яка різниця між образом і іконою?
Тоді ікону почали називати мовою оригіналу. Через деякий час існували вже два терміни: «образ» та «ікона». Під іконою розуміли явище, що виникло у Візантійській імперії, під образом же –живописну картину або зображення на релігійну тему, які виникли і поширились у Західній Церкві особливо у епоху ренесансу.
Ікони левкас писали часто на липі, в північних землях – на ялині, модрині. Перед тим як іконописець почне писати біблійні сюжети, майстри з лицьового боку …
I–IV ст. · Голуб з гілкою оливкового дерева — символ Святого Духа; · Пальма — ознака мучеництва й перемоги в Христі; · Якір — таємне зображення Христа; · Човен — …
Писали ікони найчастіше на дошках: використовували липу, на Півночі – модрину та ялинку, у Пскові – сосну. Взагалі вибір деревини для виготовлення ікон був …