А тим часом вставати рано й у відмінному настрої — зовсім не складно.
- Знайдіть причину стати раніше …
- Забудьте про «ще 10 хвилин».
- Не сподівайтеся виспатися за 4 години.
- Якщо прокинулися трохи раніше – вставайте …
- Вставайте в один і той же час і по буднях і у вихідні дні.
- Пострибайте …
- Потягніться …
- Відкрийте вікно
«Причиною такого стану може бути перевтома, сильний стрес, фізичні чи моральні навантаження, — розповідає Юрій Погорецький, президент Української асоціації медицини сну, сомнолог. – Сонний параліч – це порушення сну, він виникає при пробудженні, коли втомлений мозок не встигає повноцінно прокинутися.
Сонний параліч небезпечний. Це класифікується як доброякісне і зазвичай виникає недостатньо часто, щоб викликати проблеми зі здоров'ям. Хоча відчуття можуть бути лякаючими, сам по собі паралічна не становить серйозного ризику для здоров'я і не заважає вам висипатися.
Чому багатьом складно вставати вранці Причин може бути безліч. Наприклад, суто медичні: апное, сильний стрес, тривога та депресія, прийом деяких медикаментів. З ними треба розбиратися окремо – за допомогою лікаря, – інакше ранкові пробудження назавжди залишаться болісними.
Якщо вам доводилось вставати у період з 5 до 7 ранку, то ви, напевно, помічали, як повільно йде час. Вся справа в тому, що в цей час активізується права півкуля мозку, відповідальна за творче мислення, а організм приблизно з 6 ранку починає виробляти енергію за рахунок підвищення рівня цукру та амінокислот.
Для того, щоб систематично вставати о 5-6 ранку середньостатистична людина повинна лягати спати 21-22 години.
Початок захворювання посідає вік від 5 до 50 років, але більш ніж у 50% випадків воно дебютує у підлітковому та юнацькому віці. Найчастіше сонний параліч є одним із проявів розладу сну, що називається нарколепсією, але іноді виникає у здорових людей.
З основних захворювань, які можуть призводити до порушення сну, слід відзначити серцево-судинні захворювання, депресію та неврози, діабет, тиреотоксикоз та гіпотиреоз, астму та сонне апное, ожиріння, булімію та анорексію, гіперацидний гастрит, хвороби сечовивідних шляхів, нирок.